-Олексію, на національному відборі, Ви були обрані організаторами одним з тренерів, які проводять оцінювання. Не здивувалися призначенням?

-Свою тренерську діяльність я почав в 2002 році, а в 2015 році переїхав з Москви до Києва і з того часу працюю в Україні. Так склалося, що першим колективом, з яким мені довелося попрацювати- це були хлопці СДЮСШОР "Сокіл" 2005 року народження. Природньо, що я досить добре знаю гравців цього віку і, по всій видимості, цей фактор і був ключовим при виборі мене в якості тренера в даній віковій групі.

-Як, в цілому, враження від цього заходу? Наскільки воно себе виправдало?

-Чинний захід- результат всього обсягу підготовчої роботи спільного пулу тренерів, які працюють по 2005 року. Давайте будемо об'єктивні:
 питання систематизації, оцінювання та порівняльного аналізу-це, аж ніяк, не наше, українське ноу-хау. Весь спортивний світ (не тільки хокейний)
 давно перейшов "в цифру". Всі ТТД гравців, їх швидкісні, силові якості відслідковуються, переробляються спеціальними науково-методичними групами
 профільних фахівців, на підставі чого робляться ті чи інші висновки і надаються  певні рекомендації як гравцям, так і їх тренерам.
 А вже на підставі особистих показників гравців, обчислюється і прогнозується цілісна картина по команді: будь то клуб або збірна.
 При цьому, я ще раз повторююся, зроблено перший, важливий крок ... Можна сказати, що справа зрушила з мертвої точки і що , важливо,
 ми ще маємо запас по часу, щоб до того моменту, коли 2005 рік стане титульним для формування збірної U-18, бути  максимально підготовленими.

-Як здійснювалося, безпосередньо, оцінювання хлопців? Серед деяких батьків "в кулуарах" харківського стадіону, доводилося чути сумніви щодо об'єктивності оцінки та критеріїв відбору, навіть ходили розмови, що у тренерів перед початком зборів, був список хто повинен бути відібраний.

-Що стосується списку. Акцентую увагу: п'ять років пропрацювавши з хлопцями з "Сокола_2005", зігравши велику кількість ігор з іншими командами по Україні, я, безумовно, мав уявлення про всі хокеїстів, котрі існують у цій віковій катергорії.

Хлопці проявили себе з найкращої сторони, виправдавши, в більшості своїй наші очікування.

-Чи означає це, що Ви вже повністю сформували склад  майбутньої команди?

-Кістяк, безумовно, є, але, на жаль, на даному тестуванні були відсуті пару десятків гравців, які, однозначно, в нашому полі зору, які можуть і повинні підсилити команду.

-З чим пов'язана відсутність цих хлопців?

-Ряд хлопчаків живе і тренується в Європі, хтось - за океаном, декого, на привеликій  жаль, не відпустили наші ж українські клуби. Хоча, подібного роду підхід, відверто, неприємно здивував .Ми НЕ формуємо "приватне хокейне формування" для задоволення чиїхось особистих амбіцій. Цей проект- це перша цеглинка зі створення боєздатної збірної, якій через три роки належить захищати честь країни.

Ми дуже засмучені, що не було хлопців з "Донбасу", «Сокола» і «Білого Барсу»- багато з них вже зараз є потенційним посиленням нашої команди і ми, сподіваємося, що здоровий глузд, в кінці-кінців запанує, ми всі, колегіально,  маю на увазі, тренерів і функціонерів, об'єднаємося навколо реалізації даного завдання і в подальшому отримаємо "на виході" якісний продукт. Принаймні-ми для цього зробимо все можливе.

-До речі,стосовно дітей? Який рівень цих хлопців? Як Ви оцінюєте перспективи даної команди?

-Одразу хочу відзначити не по роках доросле і серйозне  ставлення хлопців до даного відбору. Хлопчаки, без сумнівів- молодці, я б місцями, навіть сказав: "справжні, маленькі мужички". Весь відбір пройшов під знаком взаємоповаги, коректності та підтримки один одного. Ані в роздягальнях, ані на льоду не відбулося жодної конфліктної або проблемної ситуаціі. Скоріш, хлопці, використовували надану можливість, щоб більше поспілкуватися і познайомитися. Як на мене, це- важлива складова і міцний базіс для майбутньої спільної роботи.

  Що стосується особистої майстерності та персональних якостей, то, будемо відверті, є гравці, які вже зараз помітно виділяються серед своїх колег, втім, в такому віці, в цьому немає нічого, але в цілому, абсолютно всім, треба дуже багато і плідно працювати і над свої майстерністю, і функціонально, і, просто, нарощуючи м'язову масу .Вектор розвитку є, він - правильний, але в процесі подальшого розвитку кожному  з хлопців є над чим попрацювати.

-Яка доля хлопців, які не пройшли і не були відібрані?

--На жаль, не всі гравці з батьками дочекалися закінчення тестування, виїхавши раніше, не давши нам з тренерами переговорити з цими хлопцями. Тому, користуючись нагодою, хочу звернутися до хлопців: наші двері ні для кого не зачинені. Формування команди-дуже гнучкий і перманентний процес і ті, хто сьогодні не пройшов відбір, завтра можуть стати повноправними членами команди. Важливо максимально сконцентруватися на роботі над проблемними позиціями, не зупинятися в розвитку і працювати над собою.

-Які подальші плани? Знову ж таки, багато, окрилених  батьки вимагають участі в турнірах і, неодмінно, в Швеції, Фінляндії, Чехії ...

-Давайте будемо поспішати повільно, з одного боку, і будемо реалістами- з іншого.

Ми вважаємо, що має сенс ставити, в першу чергу реалістичні і адекватні плани. Ми тільки на початку нашого шляху, і не маємо права не бути чесними  самі  перед собою. Дитячо- юнацький хокей в скандинавських країнах, в Чехії, в Швейцарії  знаходяться на іншому етапі розвитку і ми не готові скласти місцевим командам гідну конкуренцію.

Ігри чемпіонату України закінчуються 25 квітня, коли знайти якийсь турнір в Європі вже, вкрай проблематично. В зв'язку з цим нами було прийнято запрошення від організаторів двох поспіль турнірів в Республіці Білорусь в Горках- в останніх числах квітня і в Могильові в перших числах травня.

-У якому складі Ви плануєте там взяти участь?

-Ми виїзджаємо двома складами: плануємо взяти максимально можливу кількість гравців. І почати турнір в Горках з тим же умовним  розподілом на "синіх" і "жовтих", як хлопці грали у другій день відбору. А вже за результатами першого турніру внести зміни і сформувати до Могильова ударний (наскільки це вийде) склад команди. Хоча, повторюся ще раз-все це дуже умовно .Нашим  завданням в Білорусі буде ні в якому разі не перемога за  будь-яку ціну, а перегляд максимальної кількості хлопців в іграх з сильними суперниками: білорусами, росіянами , латишами.

Підготовка і формування нашої команди-тривалий і довгостроковий проект, основне завдання якого- через подібні  збори, тестування і турніри виробити всім зрозумілу, адекватну і прозору систему оцінки молодих хокеїстів. І ми в цьому аспекті розраховуємо на підтримку всієї, без винятку, хокейної громадськості.

-Спасибі,успіхів!